пʼятницю, 18 грудня 2015 р.

«Ходить світом Миколай»

«Ходить світом Миколай»
Під такою назвою у районній бібліотеці для дітей відбулася зустріч з дітьми учасників АТО. До бібліотеки завітав і сам Миколай. Він привітав всіх зі святом,  діти читали вірші, розповідали про свої добрі справи. І як ведеться Святий Миколай прийшов не без подарунків. Діти отримали книги та солодощі.
Також було проведено підбиття підсумків акції «Подаруй українську книгу дітям учасників АТО». Всього було зібрано 130 книг на суму 3 300 гривень. Особливо активними учасниками акції стали: депутатський корпус Всеукраїнського об’єднання «Свобода», колектив центру зайнятості, музична школа, будинок культури, місцеві поети Юрій Герасимчук та Юлія Хвас, громадська організація «Рідна Любомльщина» (О. Мікульський), підприємці (Н. Остренко, Л. Самолюк), працівники бібліотеки, та інші.
Допомогу у придбанні солодких подарунків надала Любомльська міська рада і помічник народного депутата І. Гузя А. Бокач.










середу, 11 листопада 2015 р.

День української писемності та мови

Яскраво та нетрадиційно пройшло свято української писемності та мови в районній дитячій бібліотеці.
Цього дня з учнями 3-А класу ЗОШ №3 м.Любомль (класний керівник Євдокія Йосипівна Костюк ) проведено урок рідної мови «У рідній мові – цілий світ». Урок пройшов у вигляді гри: діти читали вірші, розповідали прислів’я і приказки, проводились різноманітні ігри з буквами та словами, відгадували ребуси і хитромудрі завдання.
Діти цього класу є найактивнішими читачами бібліотеки.






 У фойє адміністративного будинку районної ради  проведено патріотичний флешмоб «Єднаймося! Рідною мовою пишаймося!».
Кращі читачі бібліотеки Мирослава Маслянка (6-А клас ЗОШ №2 м.Любомль) та Андрій Ковальський (8 клас ЗОШ №3 м.Любомль) декламували вірші про українську мову.
Місцева письменниця Юлія Хвас до цього дня написала вірш-присвяту рідній мові, якого сама і озвучила.
Також присутні на заході зачитали вірші та вислови відомих людей про мову.

Учасники заходу мали змогу долучитись до акції «Подаруй українську книгу дитині учасника АТО», що проходить в районній бібліотеці і яка продовжена до 19 грудня.
 

  


понеділок, 12 жовтня 2015 р.

Великі добрі люди – для маленьких дітей


Районна бібліотека для дітей закликає усіх небайдужих людей, до книги, читання виховання дітей долучитись до акції «Великі добрі люди – для маленьких дітей».

Першими благодійниками стали Володимир Дибель, Микола Пархомук та Андрій Філімонюк, які подарували юним читачам новенький компютер.

середу, 7 жовтня 2015 р.

Подаруй українську книгу дітям учасників АТО

Добра справа
«Подаруй українську книгу дітям учасників АТО»
Центральна районна бібліотека оголошує акцію по збору книг українських авторів для дітей воїнів АТО. Книги будуть прийматися у приміщенні районної бібліотеки за адресою  м.Любомль по вул. Української Армії 2 (колишня вул.. Червоної Армії). Телефон 2-43-65.
Підбиття підсумків відбудеться 9 листопада у День української писемності та мови.


пʼятницю, 4 вересня 2015 р.

бібліотека-філія с.Рівне

на конкурс "Найкращий куточок Волині"
Спочатку - лісом, 
потім - полем.
І ось, нарешті
привела, 
Кого - дорога,
Кого - доля
До мого рідного села.
Духницька Ілона, учениця 9 класу Рівненського НВК, Любомльського району.

бібліотека-філія с.Радехів

на конкурс "Найкращий куточок Волині"
"Травнева вулиця"
Ярослав Оксентюк
учень 7 класу Радехівської ЗОШ І-ІІ ст. Любомльського району
Травнева вулиця моя
Перший промінчик сонця заглянув у розкішний сад: ніжно торкнувся росистої травиці, пригорнув тендітну ромашку, поцілував запашні троянди, поніжив горді мальви… Почали перегукуватися вже треті півні, гордо змахнув крилами лелека, заспівали в саду птахи... Почався новий день у рідному селі Радехів на моїй вулиці Травневій.

 Хоч вона і невелика, але дуже красива, особливо навесні, коли зацвітають вишні, що ростуть обабіч дороги у дворах мешканців.

А проживають на вулиці різні люди: одні – корінні жителі з діда-прадіда, інші - "переселенці", як наприклад, мої мама й тато, уродженці сіл Миловань і Згорани.

 А родину Орисюків та мою сусідку тьотю Валю, яка працює у сільській бібіліотеці, доля "закинула" сюди на роботу.
 Баба Ганя Бородчук та дід Іван Штоцький живуть на нашій вулиці з дитинства. Баба Ганя багато років співає у церковному хорі, а дід Іван грав у колгоспному духовому оркестрі. Дід Мішка (Богуш Михайло Петрович), що живе навпроти, все життя трудився у колгоспі трактористом.

У нього п'ятеро дітей, одинадцять онуків та вісімнадцять правнуків. Найстарший дідів син Віктор знаний у нас пічник. Він мурує грубки, печі, каміни.

До речі, теж проживає на нашій вулиці. А бабця Галя – Потапець Галина Степанівна – орденоносець.

Її нагороджено Орденом Дружби Народів.

І моя  перша вчителька Бородчук Світлана Йосипівна проживає по-сусідству


а ще - вчителька-пенсіонерка Васютич Валентина Михайлівна, яка майже сорок три роки працювала вчителем у школі де я навчаюсь.

Найстаріша жителька нашої вулиці – баба Ганя Ромащук, 1926 року народження, а наймолодша -  Анісія, донька Ірини Богуш, біля хати якої рясно квітує клумба, на якій мешкають різні звірята: їжачок-добрячок, бурий ведмідь, гриб-боровичок, білокрилий лебідь, тонконогий лелека.

До речі у нас на вулиці є два лелечі гнізда. Одне – на початку вулиці, друге – вкінці, біля обійстя сім'ї Кудина.

Щовесни сюди прилітають білокрилі і виводять малечу. А шістнадцять років тому в родину Романюків, що по-сусідству, лелека приніс двійнят.

На моїй вулиці проживають люди різного віку, різних професій та вподобань. Але всіх нас об'єднує одне: де б ми не були, куди б нас не "заводили" справи, ми поспішаємо додому, до своїх світлих домівок, де на нас чекає родина, де подає лапу мій вірний пес "Джус" і допитливо муркоче кіт "Бантик".

Золотаве сонце котиться за обрій, у повітрі вирує вечірній аромат, на долину опадає срібляста роса, вщухає людський гомін… Добіг до кінця ще один день…





Любомльська районна бібліотека для дітей

На конкурс "Найкращий куточок Волині"
"Село моєї бабусі"
Маслянка Мирослава учениця 5 класу ЗОШ №2 м.Любомль

бібліотека-філія с.Штунь

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Обласний онлайн-конкурс "Найкращий куточок Волині"

"Найкраще село - Штунь"

Пікула Дарина
11 років учениця 5 класу
Штунської ЗОШ І-ІІІ ступеня
Село Штунь, що в Любомльському районі – найкращий куточок на Волині. Засноване в ХІІІ столітті, назва – монголо-татарського походження, означає «укріплення».
         Найгарнішою спорудою в селі є храм Івана Богослова, побудований в 1777 році і відноситься до пам'яток архітектури. Пізніше, в 1867 році, поряд з церквою постала й дзвіниця.

         В центрі, на перехресті доріг, встановлено оберіг села – хрест. В Штуні гарне, двоповерхове приміщення школи, навколо якого квітнуть яскраві клумби.

         Недалеко від школи потопає в зелені ще один двоповерховий будинок, в якому знаходяться сільська рада, будинок культури, бібліотека. Також в селі є фельдшерсько-акушерський пункт, п’ять магазинів, ошатний дитячий садок – будівля для найменших жителів.

         Неподалік від будинку культури виблискує, оточений кущами верболозу, ставок. На цій водоймі виводять своє потомство дикі качки, гордовито походжають довгоногі чаплі, облюбувало його й сімейство білих лебедів, а місцеві рибалки ще вдосвіта приходять сюди ловити рибу з вудками.

         Воїнам, що полягли в Другій Світовій війні, захищаючи наше село від окупантів,  нащадки віддячили обеліском пам’яті, що височить у центрі села. Кожного року на день Перемоги тут поіменно згадують полеглих солдатів.

         За селом синьою стрічкою в’ється річка Неретва, далі – густою стіною обступив село ліс, де влітку так багато грибів і ягід. Село Штунь, за теплої пори, все в мереживі зелених садів, барвистих квітів. А ще село полюбилось лелекам, котрі кожного року несуть на своїх крилах весну.

Біля села, на зеленій травичці випасають коней, ще далі, поміж верболозів,  пасуться корови. В пахучому різнотрав’ї  загубились різнокольорові невеличкі будиночки бджіл – вулики. Трудяться  бджілки, збираючи мед, такі ж працьовиті живуть в селі Штунь люди.